Emergency contact

Іноді треба бути простішою -

Сумно кажу я собі, оглядаючи

Відрубані ноги випаленими очима.

Іноді треба думати більше,

Вираховуючи кут вигину діафрагми,

Швидкість падіння зайвої вії.

Краще не думати, чи ти досі любиш

Мене без суперздібності бути поруч,

В первинній ницості протоплазми.

Краще думати про тебе на відстані,

Бо поруч перехоплює мислення,

А руки вмить забиті сумками,

А груди вмить забиті сміхом,

Заброньовим, чорно-синім, дводонним,

Якого бояться генерали й гієни.

Твоя суперздібність - оленячі очі

Та бездонна кишеня для чужого горя -

З акулячею пащею, щоб не збігло -

Ідеальна дочка моєї матері,

Ненависний син власного батька,

Так, я також цих курв ненавиджу,

Так, я буду іще простішою,

Відрубачи руки, сенси,

Бо що ще має надійність більшу

За два заплутані кварки всесвіту.