Ти пішов в нікуди

000179
Публікація: 12.03.2024
Вірш
Завершено

Ти пішов в нікуди

Ти пішов в нікуди і не попрощався

І тепер не знаю де шукати щастя.

Я цієї миті чимало чекала, потім перестала,

А коли діждалась, та й засумувала.

Ти прийшов нізвідки, мене не спитавшись,

Наче було треба, наче було завше.

Довгими роками був зо мною поряд,

Іноді веселий, іноді серйозний.

Часом було боляче, часом дуже добре,

Жила, як у казці, нічого не підозрюючи.

Де інколи плакала, частіше сміялась,

Було навіть лячно, я таки боялась.

Ти пішов в нікуди - відпустив, залишив,

Навіть не спитавши, навіть не зустрівши.

Ти для мене загадка, майже недосяжна.

Я лишень для тебе - пилиночки частка.

Слід уже звикати, якось далі жити,

А чогось самотньо - можеш зрозуміти.

Варто розірвати було пуповину

Та чому боюся, що одна загину.

Не уходь, залишся, уночі благала,

А у день картала і сама втікала.

Довго, дуже довго, тая нитка ткалась,

Боляче, нарешті, такі обірвалась.

Ти прийшов нізвідки, ти пішов в нікуди…

Сталося як сталось…

2023

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі