Ти пішов в нікуди
Ти пішов в нікуди
Ти пішов в нікуди і не попрощався
І тепер не знаю де шукати щастя.
Я цієї миті чимало чекала, потім перестала,
А коли діждалась, та й засумувала.
Ти прийшов нізвідки, мене не спитавшись,
Наче було треба, наче було завше.
Довгими роками був зо мною поряд,
Іноді веселий, іноді серйозний.
Часом було боляче, часом дуже добре,
Жила, як у казці, нічого не підозрюючи.
Де інколи плакала, частіше сміялась,
Було навіть лячно, я таки боялась.
Ти пішов в нікуди - відпустив, залишив,
Навіть не спитавши, навіть не зустрівши.
Ти для мене загадка, майже недосяжна.
Я лишень для тебе - пилиночки частка.
Слід уже звикати, якось далі жити,
А чогось самотньо - можеш зрозуміти.
Варто розірвати було пуповину
Та чому боюся, що одна загину.
Не уходь, залишся, уночі благала,
А у день картала і сама втікала.
Довго, дуже довго, тая нитка ткалась,
Боляче, нарешті, такі обірвалась.
Ти прийшов нізвідки, ти пішов в нікуди…
Сталося як сталось…
2023
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.