Сон

Надворі одні гучні дитячі голоси,

Та десь неподалік, у лісі, поруч,

Одна дитина щось ніяк не збудеться туги.

Це та малеча, що побачивши зірки,

Не рахуватиме а лиш згада батьків,

Засне, не та буде страждати, адже

"Зірки на те і світять там, вночі,

Щоб ти та я могли під ними спати."

Достатньо їй згадати слова мати,

Та мирно, мирно спочивати.