Різдвяне меню
Опасистий вепр огидно відригнув. З його пащеки випав пожований мізинець. Кабан підніс до нього свій п'ятак та невдоволено скривився. Від пальця різко відгонило сумішшю запахів кислої махорки, етилового спирту та ранніх ознак трупного гниття.
Зовсім поруч, за злегка приропошеним снігом кущем почулись хрускіт та борсання. Звук наближався. Кабан сторожко настовбурчив вуха. Один за одним на галявину вибігли десяток диких поросят. Невеликі і біснуваті — схоже цьогорічні. Чи не в кожного зі сраки стирчали шнурки від берців або червона клейка стрічка. Останньою вибігла жирна свиноматка з переповненими молоком обвислими цицьками, що ледве не торкалися задубілого ґрунту.
Дорослі свині переглянулися і з розумінням кивнули одне одному. Свиня підбігла до найближчого тіла із нашивкою з триколором. Порохкала, запрошуючи свою малечу до мало не різдвяної трапези.
Вепр теж переключився на наступну страву. Цей був свіжим. Все ще ворушився та тихо кректав.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!