Пробач

Ти пробач що дозволила вмерти

Не підставила вчасно плече

Ти пробач що була негідна

Захищати і вдень, і вночі.

Вибач, друже, я просто зникла,

Розчинилася в сірості днів

І частково тоді померла

Як покинула мій Ірпінь.

Я не стала нікому стіною,

І опорою теж не була,

Не закрила нікого крилом я,

Не загоїла чужих ран.

Не тримала ні з ким посадку,

Ні блокпост, ані терикон

Не стояла на варті до ранку

Не носила жоден шеврон

Ти пробач мене, побратиме,

Що ніколи братом не став

Я вважала, що я смілива

Та на фронт все таки не дійшла.

Знаю я що нема прощення

Тому страху що мене скував

Зневажаю себе я щиро

Боягузкою стала я

24.02.24 1:22