04.12.2023
100105
Вони зустрілися випадково:
Вона побачила його ледь живі очі,
Захотіла стільки всього сказати йому,
Але в його очах читалось "мовчи".
Її серце сильно заплакало,
Старі рани, що досі не зажили,
Відкрились по новій і знову боліли.
Він спокійно пішов собі далі,
Вона лиш поглядом його провела.
Боліла не втрата - боліло те, що не було озвучене роки тому.
Чи знав він про її біль?
На жаль, не знав і не взнає.
Чому?
Його рани кривити не переставали,
Боліли ще з тих важких днів.
Її зустрів хлопець, знов посмішка
І ніби рани зажили,
Та мудра людина чудово все знала,
Що рани не зникли нікуди.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯