Куля
000123
Кожен,
уже тільки за те,
що народився,
гідний кулі.
Так і повелося.
Дитина ще й народитися
не достигла
а на неї вже
сталять кулю.
Це зручно.
З першим криком
немовляти
в нього
стріляють.
І воно біжить.
Тікає що є духу.
Та, звісно.
І тоді кажуть:
Загоряється куля - народжується людина.
Падає куля - вмирає людина.
Скажуть,
пригнуться до теплої
землі - і вперед,
а все небо
у трасерах.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯