Стерто

Що під маскою? Стерто все білою пудрою.

У проріз довго снилися його очі. Хто знав...

Він був вітром, я — сонячним ранком... Забуте.

Шкода не головне... Головне він мені сказав.

То не попіл. Попіл лежав на обличчях.

На долонях чорнило. Своє він снігом стер.

Доля яскравим батогом грала в блискавицях.

Усі ми в'язні світу... Творець хитрий. І що тепер?

Назавжди я залишусь під маскою тінню.

Мені його тиша — заборонений спокій.

Стерто пудрою все, що було мішенню.

Накреслить нову. У його долі образ інший. Свій бій.

~2018~