Вечоріє

За вікном ростуть дерева

І стежинка тягнеться у ліс.

У хижині в середині,

Тріщить дровами піч.

А морок в темну ніч

Ступає на поріг.

У дверях тінями грає,

Скидая блузку дня.

Свічки вдягнули крони світла,

Усівшись в трони на столі.

Такі зухвалі, жовті,

Кидають вогник темноті.

А пічка тепло грає,

Хижину зігріває.

У чашці томиться вода,

Вкладая листя чаю.

За вікном ростуть дерева

І стежинка тягнеться у ліс.

Місяць вбраний нею ходить,

Килим зоряний несе.

Все навколо замерзає.

В крижаних слідах вікно.

Я потроху засинаю

В шепотіннях жовтих свіч.

Бачу сон чудовий,

Серце б'ється ледь.

І рукою пригортаю

До плечей червоний плед.

Щоб як слід знайти бадьорість

Під подушку ложу зміст.

Що у творі книжки є

В сон казковий міст.