Жінка у білому

Жінка у білому манить красою,

Обличчя не бачу, та вабить собою.

Я хочу стягнути сукно біле-біле,

Та здамся тоді, мов божевільна.

Вона невзлюбить мене за такеє,

А я не хочу долі тієї.

Красу душі її відчуваю,

Та купу секретів вона приховає.

У серці своїм вона таїть щось...

Дещо підступне та зле для думок.

У кажной людини є в шафі скелети,

Та у цій жінки їх цілі шпихліри.