Скалічена юність

Скалічена юність

Повзе по підлозі,

Здираючи шкіру з долонь.

Скалічена юність

Лежить на порозі

І капає кров'ю зі скронь.

У темряві крики -

Від жаху, від болю -

Лунають без відповіді.

У темряві хрипи

Стихають поволі,

Як брижі в холодній воді.

Брудними руками

Від сажі та пилу

Стирає доріжки від сліз.

Тонкими кістками

Підтягує тіло,

І ноги позаду, як хвіст.

Невже її кличуть? -

У темряві шепіт.

Чи розум надію шука?

Розбита, скалічена,

В темному склепі

Когось відчайдушно гука.

***

В іржавих кайданах

В куточку закута

Тонка неприваблива тінь.

Сухими губами 

Шепоче - ледь чути -

Молитви старих поколінь.

Скорботна фігура

У сукні з паперу.

Два прорізи білих очей.

Скалічена старість,

Квіткові шпалери,

Шухляди зітлілих речей.

Тонкими руками

В повітрі шукає

Щось дуже важливе, своє.

Надії уламок

В повітрі хапає - 

Хапає і не дістає.

Порожні долоні

Притягує знову

До сірих опалих грудей.

Немов у полоні

Важких, невимовних

Фрагментів забутих ідей.

***

Майбутнє лякає,

Минуле турбує,

Теперішнє важко нести.

І падає небо

На плечі на юні -

Надалі дитині повзти.