мелодія

замісто крику - храп!

замісто зойку - свист!

полиски місяця на товщі рамп.

і... - хтось... - йде... -

суне по клавішам,

наче акорди бере органіст!

клавіші...клавіші...

чорні та білі... - клавіші!

чиїсь ступні

громіздко вгрузаючі.

сліди

в далечінь

крокуючі -

мелодії ритм залишають.

по клавішам -

ступні чиїсь

музики слід гучний

в обличчя людей кидають.

в місця крику - музика!

в місця зойку - музика!!

сонце із товщі рамп!!!

і

хтось

велично крокує

по клавішам

через ліси людинячих лап,

схожих на сонце із товщі рамп.

великий та сильний,

безсмертний хтось-то

прямо

прямує...

в даль віддаляється...

плавом

пливко

пливе...

многоголосо звучить під ним клавішная земля!