Розділ 4. Ознака альфи

Прокинувшись і побачивши навколо той самий інтер'єр, а поруч з собою - того самого самця невідомого мені виду, я оперативно зорієнтувалася і вдала, що мені погано, я нічого не розумію, і все таке. Почувши це, самець почав витанцьовувати навколо мене шлюбні танці, в яких без проблем вгадувалося занепокоєння. І поспостерігавши за ним, я вирішила піти далі: симулювала амнезію.

Таким чином вже через півгодини нещасних зітхань з боку співрозмовника я знала, де перебуваю, хто така і що навколо мене відбувається. Залишалося тільки зрозуміти, що зі мною сталося, і чому я взагалі тут, в тілі цієї самички, а не посеред рідної юрської прерії.

Обережно випитуючи те та се у свого, як виявилося, нареченого, я зробила вельми неприємний для себе висновок: мене занесло в якийсь інший світ, де балом правили двоногі лисі істоти. Більш того, в цій імперії, куди мене закинуло, кілька підвидів цих істот (іменованих расами) жили в єдиному соціумі.

- Ох, мила моя Сьюзан, невже ти зовсім не пам'ятаєш ні мене, ні нашої любові? - болісно пробелькотів самець-ректор, проводячи внутрішнім боком своєї лапки по бічній частині моєї морди.

- Пробач, в голові геть порожньо, - зітхнула я, відчуваючи при цьому незрозуміле хвилювання, що розливалося по тілу від грудей хвилею приємного трепету. - Але я віритиму, що пам'ять повернеться.

- Як би мені цього хотілося, - прошепотів він, один за іншим цілуючи мої пальці... сподіваюся не для того, щоб розкуштувати, який з них смачніший. Нехай тільки спробує! Дізнається, що я і сама тяпнути можу! - Адже наше весілля зовсім скоро, і я так не хочу його відкладати хоча б на день. Ми ж так чекали на це, - болісно видихнув самець-ректор, і...

Гей, секундочку, а якого лисого він раптом стягнув через голову свою сорочку?

Втім, незалежно від причин, результат виявився такий, що я залипнула на його м'язистий торс зі сталевими кубиками пресу. Вони немов гіпнотизували, приковували погляд і будили тваринне бажання навіть не лизнути, зжерти їх. А краще - зняти також і нижню частину одягу цього ходячого феромону заради... кхм... продовження спостереження за прекрасним.

Тільки от не розумію, звідки в мене зненацька взялося тяжіння до особини біологічного виду, до якого я досі навіть не належала? Невже чоловіча привабливість цього самця-ректора була настільки велика, що його бажали буквально всі, незалежно від своєї не тільки расової, але і видової приналежності?

Поки ж я губилася в здогадах, одночасно міркуючи про те, аби залишити потомство, Кубікус Прессікс відійшов від мене на двійко метрів, щоб налити гарячий, ароматний напій в дві глиняні ємності, які тут (як я встигла запам'ятати) називали горняиками. І подав мені одну з них. При цьому поводився так, наче й не роздягався без причини хвилину тому.

- Це твій улюблений чай, - немов підказуючи, повідомив самець-ректор. Так, ніби перебуваючи поруч з його приголомшливим тілом, я взагалі могла думати про що завгодно, серед того і про чай. Хіба що якби цей чай стікав по його торсу, і саме з нього мені б доводилося його злизувати, виляючи хвостом...

Хвостом, якого у цього тіла, чорт забирай, не було.

- Знаєш, у мене з'явилася така думка, - заговорив Кубікус, абсолютно спокійно відпиваючи з чашки. При цьому кожен його м'яз, напружуючись і розслабляючись, грав так, що я вже майже й забула переживати про залишений рідний світ. Справді, а може все не так погано?

- Яка ж? - відчужено запитала я, закушуючи губу.

- Можна спробувати розбудити твою пам'ять, відтворюючи моменти, які тобі сильно запам'яталися. Наприклад, наша прогулянка в осінньому саду. Те, як ми бігли, ховаючись від несподіваного дощу. Або як я зв’язав тебе, караючи за уявний провал сесії... - гаряче прошепотів самець-ректор в той момент, коли я зрозуміла, що він вже не сидить на своєму місці! О ні, піднявшись з нього, він став поряд і навис наді мною всім своїм чудовим тілом.

- А шо, можна ж і спробувать, - пискнула я і, не витримавши, протягнула руку, щоб помацати цей прес.

Який на дотик виявився ще кращим, ніж на вигляд.

А ось що було далі - справді, хоч убийте, не пам'ятаю. Напевно можу сказати тільки те, що мені це сподобалося!

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.