Інтерв'ю з військовими та ветеран(к)ами

Мавка: Коли й як Ви потрапили на війну 2014-…?

Олександр: Із 2017 р. служив у поліції особливого призначення. Із 2019 р. мій підрозділ виконував поліцейські функції в ООС. також практично щотижня ми працювали зі зброєю на полігоні, проходили багато курсів із тактичної медицини.

Бойовий досвід отримав у перші дні повномасштабного вторгнення у м. Харків, а пізніше у м. Бахмут у складі штурмового батальйону поліції.

З поліції був звільнений за власним бажанням, після чого без повістки пішов до ТЦК і попросив мобілізувати мене до бойової частини. Мені була запропонована бригада НГУ «Спартан» і я погодився.

Мавка: Ви – вайшнав (у народі нас називають крішнаїтами). Як це узгоджується з військовою службою?

Олександр: Мій позивний – Арджуна. Саме Арджуна є для мене прикладом. Не можу сказати, що мені подобається вбивати людей. Однак я впевнений, що роблю все правильно, адже вважаю себе кшатрієм. Я прошу Крішну, щоби Він прийняв мою участь у цій війні, як служіння Йому.

Та, все таки, морально мені важко, моя психіка доволі чутлива та тонка. Середня відстань, із якої я вбиваю ворога, – 7-10 м. Доводиться багато чого бачити; іноді навіть встигаємо з ворогом подивитися один одному в очі перед тим, як я зроблю постріл.

Мавка: Дякую за захист!

Олександр, як вайшнав, отримує посилки від проєкту «Духовна матерія». Це – прасадні (освячені) сухпаї й інші продукти, адже на державному рівні не існує вегетаріанських пайків, вайшнавська атрибутика та засоби гігієни.

Тому прошу вас задонатити на цей проєкт, в якому і сама маю служіння (волонтерю) - реквізити залишу у коментарі.