Остання нота

Піщаним акордом лютує вистава...

Згорить дотла остання нота світу

І згине час, який щомить кипів.

Сумлінна вічність, кована по ситу,

Зуміє стерти сотні хвиль морів...

Та МИ ще будем, в пам'яті мінорів,

Бо тлінне знає, що горить вві сні.

Піщаний світ - без ніші і кордонів,

Пологий стан - усе тече в мені.

Розкуті гори - то єдина втіха,

Незмінне місце, там палає стан.

Пустеля знов і вже навічно диха,

У ній втонув безмежно зрілий план...

Пісок рушає. Тільки легко й певно.

Забуте сонце в'яже синьо-плай.

Довкола знову якось надто темно,

Бо час руйнує, час малює край...

02.05.2024