у весняний день (...лірично)

замість облич -

самі овали,

пусті у безлічі нулі.

поміж руїн -

сміття, завали,

пакунки, верчики, кулі.

в повітрі хімія отрутна.

на спалах -

іскри від кресал.

і сонця сяяння в незбутнє,

в заобрій... -

зайчики дзеркал.

дротів із вітами сплетіння

крізь сиве тління у жахи.

блуканням тіні в тінях ліні

на стіни биті

та дахи.

співучий птах весняних значень -

механізований муляж.

і хмари... -

янголами наче

в тумані,

таненням міраж.

страшні сирени в канонаду,

дурнопанічна суєта...

в цей день весна

ходою в ляду -

вона невчасна і...не та.

усюди,

скрізь

москаль-катюга -

в його очах

страшна розгуба,

звіриний,

дикий переляк -

з Уралу є наказ бандюги

(бо дай на віки щоб закляк!) -

наказ на знищення народу,

державу -

прахом взагалі!

...ряди орди...

...мокша гидотна...

...на смерть зомбовані

нулі.