Вітер і хвиля

Кінець покаже, як ламати сяйво...

Вона була з ним, але надто самотня...

Біль перевалами канув у час.

Падали небо і чиста безодня,

Аби заблукати у сірості мас.

Падали тіні в піщано-заметах,

Вода розбивала останні сліди.

Він і вона ще були у тенетах

Вечірньої втоми й ранко́во-імли.

Вільно і мов на руїнах чекали...

Він і не слухав, лише обіймав.

Так беззмістовно усе і ховали...

Пологістю рани безлюдій вщухав...

У моря глибини вдивлялась непевно,

Він у небесся ізточував день.

Попереду - берег і все надаремно:

Вони розіб'ю́ться, у ті́ні морель...

09.05.2024