Як затишно жити

Як жити затишно, коли є мама й тато

І нас, дорослих, кличуть лагідно – дітьми.

Тоді ми і життям крокуємо завзято,

Бо нас родина захищає від біди.

Нас не спиняють по-життєві перешкоди,

Ми впевнені у здійсненні мети,

А вдома, як і завше, мама й тато,

Хоч на Великдень, нас очікують завжди.

Та ми ще молоді, ще не такі розумні,

Шляхи життя ще зовсім не лячні,

Бо знаємо душею – мама з татом поруч,

І в сутолоці не рахуємо розлуки дні.

А вони краплинами стікають в вічність…

Ось вже і нас Господь нагородив дітьми.

Тепер вже ми даємо настанови слушні,

Щоб наші діти стали гідними людьми.

Як жити затишно, коли є мама й тато…

Та лиш настане час їм в вічність відійти,

Відразу холодом дмухне з безодні вітер

І нам вже спокою ніколи не знайти.