Сутінки

Сутінки так поступово

Спускаються нижче і нижче

Все навкруги тремтить

Небезпека ближче, ближче

Проходять крізь браму

Інших світів,

Хижі створіння, пекла сини

Душі людські полюють вони

Тіні ті примарні

Звужується коло

Світла вже не видно

Темрява довкола

Тягнуться тварюки до людських пороків

Пиха та гординя їхня насолода

Жадібність, підступність

Їх втамує голод

Пекельним вогнем

Очі в них палають

Сталевими зубами

Тіла розривають

Випивають душі

Великими ковтками

Ні жалю, ні втоми

Не знають вовкулаки

Коли ти почуєш

Тварюк тих сопіння

То знай, ти вже мертвий

Немає спасіння