Самодрочево трошки але гарно і правда
00096
Я граю в життя на своєму полі
Я не знаю правил, я не маю паролів
Я пропускала хід, я втрачала фігуру
Я йшла у брід, бо я не бачу структуру
Я холодна як ніч, я солона як горе
Я похмура як грім, я огорнута боєм
Я статична як струм, я живуча як свічі
Мене вдарили раз, мене вбили вже двічі
Я топилась в озерах, я тонула у річці
Я ховалась у вежах, я нагнула у бійці
Я ходила на суд, я судила безбожно
Я відчуваючи крах кричу переможно
Я говорила без перцю, я ридала без солі
Я казала без правди, я бажала без волі
Я ходила як кіт, як стрибала по даху
Я літала як тінь, як вдарялась з розмаху
Я робитиму те, що я завжди робила
Бо я людина
Бо я блять людина
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯