Розділ 4

Встали ми з Елоїзою рано, вмилися, нас одягнули у прості білі плаття та дали легкий перекус у вигляді ромашкового чаю та нехитромудрої канапки з маслом і сиром, чисто щоб втихомирити голод.

- Головне - не переживати, - сказала Ел, заспокоюючи чи то мене, чи себе чи обох.

Десь у полудень за нами прийшли: Елена Златославівна і три стражі.

- Готові? - весело сказала пані завуч.

- Так, - несміливо, в один голос сказали ми.

- Ну й молодці! - вона виглядала дуже бадьорою - Головне - не переживати! - помітила вона, повторила вона слова подруги.

- Ага, - буркнула я.

Я дала Елоїзі руки та вся ця процесія пішла з маленької кімнатки. Ми спустилися по сходах та вийшли з трьохповерхового будинка. Ми зупинилася та почекали ще п'ять "процесій", де у кожній йшли по дві людини у супроводі трьох стражів. Як, тільки це відбулося пані Елена голосно, урочисто сказала:

- Я вітаю всіх з початком нового року! Не буду виголошувати довгих промов -

ви можете бути однокурсниками, тому пропоную вам познайомитися.

Вона підштовхнула нас і стражі також підштовхнули своїх підопічних. Всі неохоче відійшли від своїх групок. Майже одразу до мене підскочив високий, білявий хлопець та привітався.

- Мене звати Алан Брайер, а тебе?

Я пирхнула. Алан? Чоловіка з ім'ям Алан я уявляла собі по іншому. У моїх думках це високий чоловік, міцної статури, десь приблизно такий, як мій нічний знайомий. Я аж здригнулася, від думки про ворона-людину. Повертаючись до мого нового знайомого, він, здається, зовсім не здивувався моєму безкультурному пирханню.

- Уявляю твої думки. Чоловіка з ім'ям Алан я уявляла собі по іншому...

- Ти читаєш думки? Ой... - я знітилася.

Він тільки засміявся. Раптом Алан посерйознішав та сказав:

- Не думаю, що ми будемо однокурсниками. Потраплянців зазвичай відправляють на магію світла, мене скоріш за все Ельсона.

Я кивнула, хоча не дуже зрозуміла навіщо, мені ця інформація. Залунав голос пані Елени, яка сповіщала нас, щоб ми прилаштувалися у пари з тими з ким прийшли та слідували за нею. Елоїза підбігла до мене.

- Я ледве збігла від липучки Кейт!

Я тільки кивнула у відповідь. А, що мені сказати на таку заяву?

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.