Каховка
500149
Вода…
Я більше нічого не бачу
І кисень у грудях тисне
Мої нерозібрані речі
З мотузкою вкрили чийсь дах
Записуй, диктую я швидко
Говорю я чітко та стисло:
Вони підірвали не дамбу
Вони цим посіяли крах
І пес мій пускає бульки
Сусідка кричить у вікно
Не зможу я більше заснути
І скрізь буду бачити дно
Ненавиджу, буду чесним
Забути несила… Ніяк
Тому крізь життя буду нести
Біль, помсту
І зовсім не страх
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯