Земля

000107
Публікація: 23.06.2024
Вірш
Завершено

Зеленими ланами впевнено крокую

Я йду за небокрай

Нелегко шляхом йти -але не вередую

Зеленії гаї розкинулись широко

Так радісно мені!

Та степова краса- милує око

Ось ніжиться земля уся в глибоких бо'ронах

Тут квіти польові,і маки мов в коронах

До долу я впаду,віддавши час- як втрата..

Бо рідная земля

Немов до раю- вра'та!

23.06.24 К.Е.Б

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі