вона

вона любила квіти,та не рози

і не вміла завʼязувати шарфи,

тому любила гольфи,теплі,у морози,

бо її душу зігрівали лиш вони.

любила книги купувати на останні гроші,

ненавиділа сукні,носила лиш штани,

а вони лежали в неї в гардеробі,

покинуті,прикуті до стіни.

не духалась.не те,що би була не в змозі,

просто парфуми приторні були,

не відповідні образу,але невдовзі,

ваніль із табаком її взяли.

любила вона тільки чорний одяг,

хоч пальта і в клітинку,й в кольори були,

носила тільки темне,бо він в моді,

хоча за модою не слідкувала взагалі.

вночі писала вірші,не викладаючи ніколи,

бо це ж дурість,казали їй батьки.

вона ж у нас економіст,там строгість,

тому поезія - це точно не її.

пісні писала,грала різні твори,

чашки збирала в купки на столі,

а ще,хотіла знову в гори -

найспокійніше місце на землі.

нікому не показувала сльози,

адже слабкою бути - не її.

старалась уникати грози,

у дні коли лишалась в самоті.

любила каву й спати на підлозі,

баристою хотіла стати в вихідні,

шукала вільні години у дорозі

і перечитувала ту сцену,у труні.

а спала 3 години як митці,

приховувала скляні очі і синці,

а нерви її бідні - та міцні,

прикраси всі ховала в гаманці.

була на кожній лекції нудній,

і говорила "не потрібна терапія".

для себе вигравала кожен "бій"

і не підводила на всіх значних подіях.

солодкого,ну просто не любила,

романтизація підводила її,

на себе часу вдосталь пожаліла,

тому ніхто й не полюбив її.