А бережина кличе

Коли море торкається скель

І звабливо цілує так шкіру,

Так мрію зробити фортель,

Хочеться драйву, адреналіну

І так щоб грала в жилах кров!

Сідаю у хвилі,немов у фотель,

що ніжно отак обіймають.

Десь вдалині проплива корабель,

А хвилі щось там віщають

І цей легесенький поштовх...

🌊🌊🌊🌊🌊

П'ючи коктейль, помічаю колібрі,

Яка на квітці відпочиває.

І хоч пташки ці не гомінливі,

Але їх сила просто вражає—

Скажи прошу, птахо,хто помогає?

🌊🌊🌊🌊🌊

Аж раптом хвилі мушлі кидають

Летять пелюстки троянд,

Можливо, вони на щось натякають,

Вдихаю всоте цей аромат...

Що просто доводить до божевілля...

І знову сідаю у хвилі, немов у фотель,

Шукаю невидимий знак,

Нехай пропливе той корабель,

Де чекає на нього серце - маяк.

Побігли уже мурашки по шкірі...

🌊🌊🌊🌊🌊

Складу серце з мушель,

Оздоблю пелюстками троянд.

Люблю улітку бережину,її чарівну акварель,

І мріяти усоте— що я одна із тих наяд.

*****

Бережина — узбережжя; фотель — м'яке крісло; фортель — витівка

#алюзія #море #серце_з_мушель #колібрі