Старий, Муся і Я

Сильне, щемке оповідання.💔 Дякую!

Дякую вам 🫶

Сильно і неочікувано.

Був певен, до писав коментар до цього оповідання. Десь подівся. Я тільки но від вашого блогу. Й не розумію вашого сумніву що до того про що писати. Бо це оповідарня просто чудове. Рівень високий. Хоч і є що пригладити в стилістиці, але то ви з часом самі все виправите. Браво!

Бо це саме свіжий твір про наболіле. Тому я й писала, що ідея 5-річної давності зараз не буде так відгукуватись. Дякую за вашу позитивну оцінку, для мене це важливо) Думаю ще взяти участь в конкурсі на тему "Смерть диктатора". Не знаю, правда, що з цього вийде, бо тема специфічна. Але мені є що сказати, тож подивимось)

Бажаю успіху. А тема конкурсу важкувата, я б не потягнув.

Потужно. Навертаються гіркі сльози розпачу.

Дякую! Мені ваш твір також сподобався, хоча вони і різні за настроєм)

Гарний у вас стиль. Дуже сильне оповідання.

Дуже рада, що вам сподобалось)

Не полюбляю коли хочуть виграти за рахунок жалості до героя.

Не зовсім розумію, що стоїть за цим твердженням, бо в моїх книгах герої завжди страждають, але в будь-якому випадку дякую, що прочитали.

Гарна історія 💪✍️

Дякую)

💔😭

Дуже сподобалось. Стиль, мовлення, як ви обіграли реальні події. Таким і має бути сторітелінг. Останній абзац і справді трохи вибивається за настроєм, але мене це не збентежило, він додає контексту. Чудова робота!

Я в останньому абзаці, мабуть, просто настільки увійшла в потік свідомості, що в якийсь момент відключилась від образу пса :)) Ця історія для мене особистий біль. І хоча я не з південного регіону, а з північного, в нас теж був пес, і мені було боляче дивитись, як він худне до кісток від нервування, і ти нічим не можеш зарадити, бо сам на нервах. А тварини ж це відчувають, коли господар наляканий. Вони як діти.

Дякую! Чудово написано!

І вам дякую ❤️

Чудове оповідання!

Дуже дякую!

Дякую за вашу творчість. Щемко та сумно.

Дякую і вам 🙇‍♀️

Дякую за чудовий твір! Поки що це мій фаворит.

Дуже приємно 😊

Написала про те, що боліло. Дякую за коментар!

Як тільки прочитала за воду, одразу зрозуміла, що мова про ГЕС. Сумно звісно, але ця трагедія дійсно забрала багато життів

Так, це сумно, тому вирішила згадати про неї тут, в рамках конкурсу, щоб ніколи не забувати.

Текст потрібно пропустити через автоматичний пошук помилок. Сюжет ніби нормальний. Але щось мені підказує, що вкінці вже говорить не пес, а автор. Може це якось... Обіграти?

Дякую за коментар! А ви не могли б порадити якусь зручну програму для перевірки помилок? Я зазвичай автоматично у ворді виправляю, але інколи він щось пропускає.

АТ. Я Вам пізніше скину посилання

Ой, дякую! Тільки зараз помітила. Дякую, що не забули :)

Прошу)

Чудово. Дуже сильно. Є кілька одруків, але це ніяк не псує загального враження. Дякую!

Дуже щаслива, що вам сподобалось! Буду вдячна, якщо вкажете на одруківки, щоб я могла їх виправити. Дякую!