Вульф
Вони поряд з людиною майже від самого початку існування людства. Вони — втілена вірність. Захисники й охоронці, шукачі та рятувальники, мисливці, пастухи, помічники та компаньйони. Вони рятують життя і душі, допомагають вишукувати міни і витягати людей з-під завалів.
Завжди готові як прийти на допомогу, так і розрадити непохитною щирістю власної душі.
Пліч-о-пліч вчора, сьогодні і в майбутті. Песики та псиці.
13140253
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Катерина Скрипка09.08.2024 16:06
До частини "Вульф"О, повна версія🤩 Тепер все на своєму місці, чудово👏👏👏
⋯
Теріяніка03.08.2024 12:58
До частини "Вульф"Спойлер!
Трошки плутанина в кінці. Але я тут сижу реву. Молодець автор/ка)))
⋯
Лана Посолонь03.08.2024 18:58
До частини "Вульф"Довелося різати. Після деанону поставлю всі частини на місце. Можливо тоді буде зрозуміліше.
⋯
Таліана02.08.2024 21:52
До частини "Вульф"Є деякі неточності, на які вам вказували раніше. Впевнена, що ви це виправите. Але вам вдалося головне- викликати у читача сильні емоції й змусити замислитися. За це плюс, який перекриває усі дрібні мінуси.
⋯
Катерина Тішенська01.08.2024 20:02
До частини "Вульф"Щемлива історія...
Тільки от останні абзаци дещо плутають. Таке враження, що загинула Вікуся, так?
⋯
Лана Посолонь01.08.2024 20:31
До частини "Вульф"Так. Довелося багато порізати, тому вийшло дещо зім'ято. Але на своїй хвилі, мені все здалося достатньо зрозумілим. Як й (є комент) про гостя на весіллі. Мабуть, тому що я знаю те, чого тут немає😏
⋯
Катерина Тішенська01.08.2024 20:45
Ну так, не зовсім зрозуміло, що ж там з нею сталося( тому мабуть розширена версія після конкурсу була б доречна)
⋯
Ігор Тхаревський30.07.2024 09:04
До частини "Вульф"Якимось дивом вам вдалося умістити цілу повість у формат коротенької оповідки. Історія цікава.
⋯
Лана Посолонь30.07.2024 09:56
До частини "Вульф"Так, твір був на кілька К більший. Довелося пограти в цибулю: різати і плакати.
⋯
Катерина Скрипка07.07.2024 22:08
До частини "Вульф"Спойлер!
Сподобалась історія. Багато скла, але поруч завжди крокує добро.
"За чей час у Богдана з'явилася дівчина, якій згодом він освідчився. На весіллі він був ледве не головним гостем..." — на цьому моменті здалося, що головним гостем на власному весіллі був Богдан, поки другу частину речення не прочитала))
Коли читала як Богдан під кінець їхав у автівці, добрячу половину абзаца була впевнена, що це він через втрату Вульфа побивається. Ще дивувалася, як це — кого він буде обіймати? А дружина? Лише на фразі про стосунки стала підозрювати, що мова якраз про неї. Це все тому, що попередній абзац закінчився смертю собаки, а в наступному мова про світлу кохану душу, і це трохи збиває з пантелику.
Втім, ці моменти не завадили вподобати історію, бо написано вправно, хоч і дуже щемко, особливо припало до душі поводження Богдана зі "збитим" собакою та взаємодія з ветеринаром. І надія на зустріч закоханих у кінці😊
⋯
Лана Посолонь07.07.2024 23:10
До частини "Вульф"Спойлер!
Дякую за зауваження. Довелося порізати текст, щоб влізти в «рамки». Мабуть, на хвилі здалося, що все логічно.
⋯
⋯