Остання ніч

Завтра погасне останній вогонь,

Поїде пустим безлюдний вагон.

Без мене засне моє місто,

Ти дратуєш своїм бездійством.

Рахуєш мізерні проблеми,

Плачеш мотаючи нерви,

Твої вчинки просто безглузді,

А слова ще гірші й болючі.

Як завжди заснеш о четвертій,

Твій тон незмінно впертий,

Дорікатимеш, що це через мене,

Мені легше, забуду про тебе.

Завтра спалю усі фото,

Зітру нашу спільну роботу,

Я видалю всі повідомлення,

Посміюся над твоїм холодом.

Долоні раптом холодні,

Божевільні очі голодні.

Що, не такий вже хоробрий?

Бачу, наскрізь прозорий.

Не палатимуть наші розмови,

Не почую від тебе ні слова,

Можливо, про це пошкодую,

Зачекай, щось мною керує.

Самотнє зоряне небо,

В голові шириться ехо,

Без мене засне моє місто,

Увійду в невідомість навічно.