Місяць

100105
Публікація: 16.07.2024
Вірш
Завершено

«Калігула. ...Геліконе! Геліконе!

Ні звуку, знову ні звуку...»

Альбер Камю

Він і досі взиває: Геліконе! Геліконе! Прийди!

Де мій місяць, скажи, де безсоння із римського неба?

Упіймай, почерпни, принеси хоч відбиток з води

І втамуй неможливе, що тут до нещастя нестерпне.

Все брехня, що наш Всесвіт на спині тримає Атлант,

Що любов не відступить, довіра непевна і мова

Витинає своє пишнослів’я про втрачений сад, —

Віддає лиш слова та мовчати про біль не готова.

Ти зникаєш у ніч, ти тікаєш від тіней моїх,

Що біжать за твоїми, кричать мов Еринії Кая.

Де ж мій місяць, скажи, чом він досі регоче вгорі,

Недосяжний, як бог? — ось у чому прокляте питання.

12.07.2024

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі