ЛЮБОВ І ОБРАЗА
Вони поряд з людиною майже від самого початку існування людства. Вони — втілена вірність. Захисники й охоронці, шукачі та рятувальники, мисливці, пастухи, помічники та компаньйони. Вони рятують життя і душі, допомагають вишукувати міни і витягати людей з-під завалів.
Завжди готові як прийти на допомогу, так і розрадити непохитною щирістю власної душі.
Пліч-о-пліч вчора, сьогодні і в майбутті. Песики та псиці.
281195
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Mia29.07.2024 22:54
До частини "ЛЮБОВ І ОБРАЗА"Я як була малою, у нас в селі, теж собак Букетами називали.
Я тепер аж пошкодувала, що не написала про це
Дякую! Сподобалася ваша історія
⋯
Ольга Ліщук29.07.2024 23:09
До частини "ЛЮБОВ І ОБРАЗА"Дякую за приємний коментар! Додали настрою)))
⋯
Вісник Темряви22.07.2024 20:57
До частини "ЛЮБОВ І ОБРАЗА"Не люблю про війну на конкурсах, але відгукнулося. У мене був кіт. Коли ми евакуювалися зі свого села, я пересварився з усіма рідними перед від'їздом, бо мені запропонували залишити сусідам гроші, корм й цього котика. І теж саме мені казали ті сусіди: "Ми нікуди не поїдемо". Кота я відстояв, забрав з собою і правильно зробив, бо сусіди поїхали на два дні пізніше від нас.
⋯
Ольга Ліщук22.07.2024 21:50
До частини "ЛЮБОВ І ОБРАЗА"З котом, мабуть, простіше... Нашу стару кішку ми теж забрали; довелося привчати до лотка, але то таке... А Букет ніколи не заходив у хату, навіть при найсильніших морозах, коли я намагалася відігріти його біля пічки, скавчав і тікав до своєї будки. Тому мусили знайти йому новий двір. Запізнилися на один день...
Дякую за коментар!
⋯
Вісник Темряви22.07.2024 22:03
Я не сказав би. Наш був на самовигулі. Привчити його до життя у хаті не вийшло. Кіт з характером був. Частіше ми до нього пристосовувалися, ніж він до нас. Короче, він гуляв двором, коли, вже на новому місті, за два будинки від нас впала ракета. Обійшлося без людських жертв, а от кота того пошматувало уламками. Співчуваю вам.
⋯
Ольга Ліщук23.07.2024 02:51
О!.. Співчуваю Вам теж! Нам з кішкою було простіше, бо вона після смітника, з якого її забрали, полюбляла заходити в хату, особливо взимку. Тому майже без проблем стала "квартирною".
⋯
Kateryna Ivannikova21.07.2024 23:00
До частини "ЛЮБОВ І ОБРАЗА"Дякую Вам за відвертість! Вірю, що Букет усе пробачив.
⋯
⋯