Серце у полоні або світлина всього життя

Прокинулась я доволі рано. Піднявши голову та побачивши збоку ліжка подарунки, моя пика розтяглась в широкій усмішці. Як же не хотілось вставати!

Зісунувши своє тіло з ліжка, я спершу вирішила переглянути свої подарунки. Сівши на стілець, мої руки потягнулись до першої коробки. Це, мабуть, подарунок від Іри. Тихе шарудіння паперу і кольорової стрічки, пальці, пройшовши по коробці, відкрили її. Заглянувши всередину, я злегка обімліла. Це ж червона сукня з широким поясом і такого ж кольору лабутенами. Такі, які я бажала собі вже давно. Та цей набір коштує, як новенький фотоапарат! Звідки ж в Іри стільки грошей?

 На пакунку красувалася вітальна записка з надписом: "Сьогодні на вечірці ти - бомба! І не смій позорити нас! Іруся, Надюша і з ними Макс... :)" Ну тепер зрозуміло, хто спонсор дівчат.

Отже, пляшку шампанського від Тімки я одразу заховала на "чорний день", а в коробці Сашка були срібні сережки у формі ключа, як із рядків нотного зошита. Я одразу ж їх начепила. Впевнена, він помітить і зрадіє.

Загалом, образ на вечір повністю готовий, а на день я одягла бежеву кофтину та шорти.

Після святкового сніданку ми поїхали в місто. Місцем відпочинку ми одноголосно вибрали водні гірки в аквапарку. Півтори години розважавшись там, усі ми попрямували кататись на роликах. Мабуть, долею вирішено, аби я не поверталась додому із пораненими колінами і побитим м'яким місцем, адже ще з дитинства вправно володію роликами. Та іншим довелось вилити сім потів, аби вціліти.

Іра схопилась за рукави Макса і, не відпускаючи, з криком, але намагалась стати на ноги. Макс в свою чергу тримався за ручку і сварив перелякану Іринку, аби вона його відпустила, бо тоді впадуть обоє. Саша взагалі не хотів ставати на ролики - як відчував, адже майже одразу боляче впав на праву ногу. Я злякавшись за нього, допомогла піднятись і відвести на лаву. Він, запримітивши мою турботу лиш міцніше тримав мене за талію, коли я відводила його. От вже вміє користуватись ситуацією!

 Надя доволі швидко почала самостійно їздити, тим часом ми з Тімкою гасали та влаштовували справжні гонки. Доки до нас приєдналися всі інші, ми вже встигли злегка притомитись.

А далі можете пускати слинки - у кафе навпроти я замовила дві величезні сирні піци, хлопці пили пиво, а дівчата біле винце. Я просто освіжалась яблучним соком і морозивом.

Доки дівчата пудрили носики, а Макс пудрив Тімці мізки розмовою про життя, Саша відвів мене від столика на розмову.

- Подобаються сережки?- Запитав, кивнувши.

- Звісно.- Як тут можна заперечити. 

-Так, вибач, що без квітів, та це тільки початок. І обіцяний сюрприз ще буде.

- Уфф, інтрижка. Як твоя нога?

- Добре, ти мене тоді здивувала своєю вправністю. Якщо ти завжди така - це вееликий плюс.- Мовив, підморгнувши та ближче прижавшись до мене. - Тільки, бейбі, зараз не бий мене між ніг, як тоді, вперше. Гаразд?- Прошепотів. Я розсміялась, пригадавши той випадок, адже зараз Саша стояв майже в такій самій позі.

- Тут така справа, ти тільки не сварись,- Мовив хлопець, зашарівшись, - ми з Максом посварились на рахунок того випадку на пляжі, коли ми з тобою плавали.- Він важко видихнув,- загалом, ми заклали парі, що я сьогодні при всіх тебе поцілую. А якщо ні - то Макс зізнається про вас з ним Ірі, тобто, що ви були колись разом.

- Що?!- Не зрозуміла я. - Тобто як поцілуєш? В сенсі про нас розповість? Та він з глузду з'їхав? Нічого поганого в тому нема, якщо Іра взнає, але якщо все ж взнає, то вона ж... Макс, що, страх втратив?! Взагалі, чому саме такі умови парі?!

- Бо...- Сашко на мить промовчав, думаючи, що сказати.- Максу здалося, що між нами щось є.- Він подивився мені в очі. Я, мабуть, почервоніла, як тільки могла.- Саме тому я вирішив розповісти тобі, хоча не повинен. То, що робити?

- Звісно цілувати. Ну тобто...- Я, опустивши погляд, замовкла. Він повинен був зрозуміти, в якому сенсі я мовила "цілувати", та якщо Саша подумає не те, що потрібно... Та що зі мною? - Ну, тобто ти зрозумів, що Іра не має знати.

- Я зрозумів. - Кивнув Саша, усміхнувшись.- Отже, це відбудеться на вечірці, я подам знак Максу і покличу тебе. Тож не буде нічого неочікуваного, можеш насолоджуватись.- Він затримав невелику паузу. - Можливо, зробимо репетицію?- Прошепотів, відверто дивившись на мене.

- Я гадаю, що в нас було досить моментів...- Прошепотіла я йому, підморгнувши у відповідь. Зізнаюсь, була не проти. Я навіть за цим засумувала.

Після такої інформації я лиш тільки те й робила, що чекала вечора. Новенька червона сукня, пристосувавшись під мою фігуру, підкреслювала всі фішки. Красиві туфлі пасували до моїх ніг, волосся лежало на плечах, сережки тихо сяяли. Зробивши макіяж, я повністю була готова. З хвилини на хвилину мала зайти Ірина. Я з нетерпінням чекала її аби побачити реакцію.

Стук у двері залунав несподівано, Іра зайшла в середину і на мить помовчала.

- Бомба, - Нарешті вигукнула. - Дама в красном. Ух, танспол, тримайся, тут такі королєви до тебе їдуть!- Весело вигукнула. Сама ж вона виглядала як завжди: на позитиві, вільно та відверто, біла сукня і підбори, в цьому образі вона здавалась крихіткою. І як Макс не ревнує її до тих поглядів від різних чуваків в клубі і дозволяє їй так одягатись?

-Іро, ти і біла сукня? Ти ж ненавидиш білий, кажеш, що до весілля ще далеко.

-Сьогодні я готова до експериментів.

"Ой, готуйся!"- Подумала я пригадавши парі хлопців. Ці мудаки точно щось сьогодні влаштують. Потрібно бути позитивно налаштованими.

***

Вже знайомий мені клуб, вирував та світився серед нічного міста. Ми одразу сівши за вільний столик, замовили собі фруктів та напоїв. Знайомий бармен-красуньчик в робочій формі готував якійсь дівчині напій. Коли ми з Надією підійшли до нього, цей високий брюнет, усміхнувшись, мовив до мене:

- Привіт, красунька, тобі знову "Криваву Мері"?- Чортяка, він, що, запам'ятав мене? Як же мені стало соромно, Надя, нічого не зрозумівши, спрямувала свій погляд на мене.

- Та ні дякую, то ти мене запам'ятав?- Відказала я, сама не зрозумівши, коли ми з ним перейшли на "ти".

- І твого друга теж. Я тут багатьох знаю. То чого бажаєте?

-Два "Мохіто".- Втрутилась у розмову Надя. Макс з Ірою танцювали, а Саша і Тімка розмовляли. 

Того вечора я перетанцювала зі всіма. Драйвова музика, знайомі мені пісні не відпускали моє тіло. В цей день я хотіла досхочу погуляти, адже розуміла, що ближчим часом таких моментів не буде. Та й коли, як не сьогодні, у день народження?

Коли залунала повільна музика, Саша підійшов до мене і запросив на повільний танець. Я не відмовила. Обійнявши мою талію, ми повільно рухались та почали шепотітись. Я поклала йому руки на плечі, на мить уявивши, як збоку виглядає ця картина. Чи хтось помітить?

- Гарна сукня. Саме для такого вечора. Тіло ще не болить танцювати?- Дійсно, втома трохи відчувалась, та я на ню не зважала.

- Ну з тобою можу цілий вечір танцювати.- Відповіла.

- Ну, тебе ніхто за язик не тягнув...- Усміхнувся він.- То як, готова до кульмінації вечора? Цілувалась з кимось? Тренувалась вже на помідорах?

- Ні, блін, на бананах!- Дорікнула я, та побачивши погляд Сашка, який звів ліву брову вгору, відказала:

- Збочинцю, ти про що подумав?!

- Ну тут про різне можна подумати. Але, все ж тренувалась? 

-Та яка різниця, хочеш протестувати? Доречі, мені стало цікаво: коли ми з тобою були тоді вперше на пляжі, я вирішила тобі довіритись і розповіла, що ми колись з Максом зустрічались. А сам Макс, отже, вам з Тімкою також усе розповів, якщо на таких умовах ви заклали спір, так? Мені цікаво, чому це він вирішив усе Ірі розповісти, адже вона може і приревнувати та й взагалі, знаючи її характер... Що ж такого з ним сталось?- Розмірковувала я.

- Ну не знаю, можливо страх втратив?

- Скоріш за все. На нас саме він витріщається.- Буркнула я, запримітивши за плечем Саші погляд Макса. Він ніби чогось очікував.- Не повертай голови. Коли ж розпочнеш цей цирк?

- Я гадаю, що краще тобі розпочати. Адже у всіх наших випадках я розпочинав. Коли пісня закінчиться, поцілуєш мене. Якщо звісно хочеш, аби Макс не розповів Ірі про те, що ти з Максом колись мутили.

- Шантажист бісів, ми так не домовлялись! Якби ж не Макс! - Буркнула я. Саша попросив, аби я не ображалась, адже все повинно бути у розплаті. Коли закінчилась музика, Саша мені підморгнув і я зрозуміла, що пора. Та як це зробити? Тоді я мабуть вся почервоніла та мусила це зробити. Саша пригорнувся до мене і я, огорнувши його, притулилась губами. Все виявилось дуже просто і так ніжно. Я відчула знайомі вуста, ті ж руки, що підтримували мене. Здалось, що ми втягнулись в процес, з якого нас, як блискавкою, вивели слова: "Що це ви робите?"

Ми, відсахнувшись один від одного, побачили поруч Надю, що ледь не подавилась своїм напоєм. Як же ми її не помітили?!

- Ану швидко за мною!- Кивнула вона мені і швидким ходом пішла у сторону столика. Я перелякано озирнулась до Сашка, що також був не менш розгублений, і побігла наздоганяти Надю.

- Та стій, зачекай!- Я шарпнула її за руку і вона обернувшись, просичала:

-А, що боїшся, що всім розповім про вас? Це ж треба мати сором - приховувати від кращих подруг те, що в тебе є хлопець, та ще й Саша! Вибач, подруго, це жіноча солідарність.- Це сказавши, вона попрямувала до Іри. Ззаду я почула вигуки Макса до Саші і вони також пішли до нас. Як же я перелякалась! 

- Іро, тільки що я тут таке взнала! Виявляється, у нас є сіра мишка, я б сказала - криса. Загалом: Юля зі Сашком цілувались!- Вигукнувши, Надя сіла на своє місце, а я, Сашко і Макс позаду стояли.

Тімка, сидівши за столом, ледь не подавився коньяком, почувши це. В Іри, власне, була майже така ж реакція. Саша поглянув на мене, його вираз лиця вимовляв: "Тримайся, дорогенька, зараз нас тут будуть сватати!". Серед усіх протрималась кількасекундова пауза, та Макс, який вже був злегка "під мухою", вигукнув:

-Оу, то якщо вже ти, Сашка, виконав свою умову парі, але про це вже всі знають, отже я також свою виконаю! - Він підійшов до мене і обійняв за плече. "Макс, заткнись, прошу тебе!"- прошепотіла я йому.

- Дорога Ірусю, ти тільки не нервуйся, все одно ти б колись дізналась, тож вийшло так, що я і Юля колись зустрічались і мали стосунки.

Бідний Тімка аж закашлявся, стільки на його сп'янілі мізки звалилось інформації. Ірина спочатку чи не розібрала цих слів, або просто не повірила. Потім в неї почалась легка істерика:

- Стосунки?! Від мене приховували?! При мені живій разом "тусувалися"?!

- Це не те, що ти подумала, все було ще до вашого знайомства, ми давно просто друзі.- Не втерпівши, я типу зізналась.

-А за яке парі казав Макс?- Перевела на мить розмову замислена Надя. Довелось хлопцям все розповісти про цей цирк. Я відчувала, що вечір потрохи псується, тож просто всіх розігнала, проказавши, що вже всеодно всі все знають, і краще було б говорити вже завтра.

Мене лиш втримали слова Наді: "За Сашу все мені розповіси!" Угу, сповідалась Ірі, і чула її проповідь, тепер іще Наді каятись. І які у тебе можуть бути таємниці від цих професорів любовних наук? 

Від цих моментів правди мені стало душно - музика була загучною, на тансполі було тісно, за столом тобі спокою не давали. Я пригадувала шлях до туалету, аби вмитись. Ну чому цей прекрасний день щось таки мусило зіпсувати, і цією скотиною був п'яний Макс? Ну нічого, завтра я йому так помщуся - усю воду в кранах будинку перекрию, щоб він від сушняку здох! Від набридливих підборів мене боліли ноги, але я не подавала їм виду і хотіла дочекатись кінця вечірки. Та навіть не здогадувалась, яка картина мене чакала в залі.