За життя!

230101
Публікація: 08.08.2024
Вірш
Завершено

Вдень, і ввечері, і щоночі

Стоїмо за наш вільний дім.

За найкращі у світі очі,

За коханих. І ми стоїм.

Ми такі ж як усі, нормальні.

Український – то мирний знак.

Та ракети в дитячі спальні

Не пробачимо, аж ніяк.

Нам же вибору не лишили.

Нас єднає одна мета -

Бити їх з усієї сили,

І звільняти свої міста.

Аби гнать їх до небосхилу

Або далі куди-небудь,

Ми стоїм і збираєм силу.

Весь народ – як спокійна лють.

Аби небо – безпечно-синє,

Аби в школах - дитячий сміх.

В нас бажання тепер єдине.

І мета в нас – одна на всіх.

Щоб весь світ міг нормально жити:

Вранці - кава, батькам – привіт.

Щоб могли ви дощу радіти...

Спи спокійно, мій любий світ.

Стоїмо, бо за нами діти,

І кохані та рідний дім.

Щоб могли ви радіти квітам,

Вільно дихати... Ми стоїм.

Вдень, і ввечері, і до рання.

В дощ і спеку, та без ниття.

Ми воюємо за кохання.

Ми воюємо за життя!

© Артем Петренко

12.04.2023

фото Reuters

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі