Останій політ
43095
Немов на нектар
Попри банальність фраз
Злітались вони враз
Попри той злий наказ
Здіймались в останій раз
Щоб лунала легенда вікова
Про старовині края
Спалені князами до тла
Та надії сонячний дар –
Проти зла міцний удар.
Гула прадідова земля
Омита кров'ю немовля
Обіймала стара матінка
Своє мале дитя.
І чужих синів кляла
За їхні страшні гріха
Чекає на них казан.
В доторках тепла
Молиться за життя
Душа моя смутна...
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯