Уривок розмови

10087
Публікація: 15.08.2024
Вірш
Завершено

Вона йому відверто каже: «Так,

В тобі багато протиріч і треби,

Щоб бути поряд юності моєї.

Мені ж потрібен персонаж вертепний,

Простий і зрозумілий наперед.

Тобі ж, це явна похвала, ніж виграш».

«Та зрештою, а що поету виграш?

Отримати і втримати навік — таке ж безглуздя,

Як жити словом, маренням без сну

І пити сонце, замість ніжних вуст.

Поет не прагне вдовольнити спрагу.

Він п’є спочатку, далі лиш смакує».

«О, Боже мій,

Коли б уміла гарно говорити

Сказала б точно так, як ти сказав,

Щоби відвертість підказала вибір,

Нехай одна софістика у ній.

Та я до слова все ж таки спитаю

(Хай буде чесна вдповідь твоя):

Ти смакувати, чи надумав пити?»

«Що скаже Ванда?»

«Ванда скаже пити».

10.02.2024

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі