А нам би...

А нам би трішечки більше фарту і гарту

Щоб ставити зовсім все — аж до крихт — на карту,

Щоб завтра в рюкзак надії, мрії та спомини,

І трохи світла, і трохи пітьми, і гомону.

А нам би трішечки менше — на такт — прожитих років.

І щоб без прив'язі, щоб без втрат, без коли і доки,

І щоб згадати, і щоб знайти — були якими,

І щоб доріжки в поля, в моря — та всі кривими.

Кривими хрестики на полях, пунктиром карти...

І нам би гори та небеса, квитки і марки,

Нам поїзди і стакан-гранчак з дешевим чаєм,

І ті стежки що ведуть на край, і що за краєм,

І нам гітару, вогонь, пісні, казан і кашу,

Нам хвилі пінисті і хребти, чужі і наші,

Нам автостопом за горизонт в старій газельці,

Нам кілометри, що не пройшли, нам мегагерци,

Нам все що буде, було і є під синім небом…

Закинь надію до рюкзака і що ще треба?

~2021 р.