Якщо захочеш
Михайло Розанов
ЯКЩО ЗАХОЧЕШ
Здається часом так, що небеса бетонні,
Важкі, неначе мідь, й закриті звідусіль…
Проте прорватись зможеш, безумовно,
Якщо захочеш, ти досягнеш ціль!
Коли повіриш, друже, здіймеш крила!
Говориш: «Їх нема!» — Вони зростуть!
Якщо тепер слабкий, є і для тебе Сила,
І ти побачиш, що Небеса прийдуть!
І ти розквітнеш врешті, мов троянда,
Зів'ялі листя смутку з часом відпадуть;
А свіжі пагони весни, мов на веранді,
Крізь темряву до Світла шлях знайдуть.
Якщо захочеш, ти досвідчиш диво;
Тебе не скорить жодний ураган!
Коли повіриш, все стає можливим,
І не закриє шлях ні хвиля, ні вулкан!
І Небеса відкриєш, і зустрінеш Сонце,
А хмари розійдуться, й темряви сліди –
Крихкий бетон тоді в слабкій долоньці,
Якщо Любов у серці — сила назавжди!
27.03.2023
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.