4
Море вивергнуло мене, наче якийсь непотріб чи отруту. Я виявилась для нього не такою смачною, щоб воно змогло отак запросто з’їсти мене на обід.
Не пам’ятаю, скільки пролежала на мокрому піску і як вдалося звільнити від пут руки й очі. Не пам’ятаю навіть, як мене викинуло з припливом на берег. І добре, що в цих водах не водяться акули, а то неодмінно б не відмовились полакомитися свіжиною. Зате безліч дельфінів.
Дельфіни. Вони бавились моїм тілом, як надувним м’ячиком, перекидаючи зі спини на спину. Гладкі, сірі й мокрі, вони стали спасінням від безглуздої смерті, котра ще декілька десятків хвилин тому нахабно дивилась у вічі довгою прямою дошкою, що звисала за борт піратської шхуни.
Мокрий пісок панцирем обліпив тіло, посклеював пасма волосся в тугі дреди, забився в рот і ніздрі. Але краще липкий пісок, ніж товща води.
Де я? Вочевидь я потрапила в райську місцину. Довга коса піщаного берега різко змінювалась непролазними тропічними джунглями. Чи водяться там тигри й ведмеді? З іншого боку водночас і в зелень лісу, і в розлогість морської води врізались сірою масою каменю величні скелі. Зовсім близько за тими скелями гуркотів грім, їдучи в мій бік на великій брудно-синій колісниці хмар.
Тропічний шторм хвиськав по обличчю й по плечах. Щедро поливав водою, змиваючи зі шкіри пісок і сіль океану. Я сховалася під невеликим виступом скелі, наче мишка, що забилась в нірку, втікаючи від кота, і хапала дрижаки чи то від страху, чи то від холоду.
Та до мене ще не дійшло розуміння того, що це безлюдний острів, котрий запросто може бути заселений цілою купою хижаків з гострими зубами. Що уникнувши долі потопельника, натомість можу вмерти щонайменше голодною смертю. Тієї миті я відчула себе Робінзоном Крузо. Тільки я не мала свого П’ятниці.
Гроза трохи побешкетувала й покотилася далі. До берега прибило уламки якогось корабля і навіть невеликий рундук. Я не мала охоти марудитись із допотопним замком, тому просто збила його каменем. В ящику я знайшла якісь ділові угоди, одяг, кресало і пляшку рому. Паперами я розпалила вогнище, одяг і спиртне пішли також за призначенням. Солодке сп’яніння вклало мене біля теплої гриви вогню й приспало, як невинне дитя…
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!