Ключик

Ліфт чемно відрахував вісім поверхів і розтулив пащеку дверей, випускаючи мене назовні зі своєї утроби. Ґудзик дзвінка байдуже дивився чорним оком. За дверима металічно залунала різдвяна мелодія з американських фільмів про щасливий Новий рік.

І нічого. Нуль без патичка. Лиш голодний кіт нявчав під дверима. Протяжно так і жалібно.

Начхавши на всі пристойності й закони недоторканості приватного житла, дістаю маленький блискучий ключик і відчиняю нові броньовані двері.

Темрява вдарила в очі, тиша — у вуха. Руда котяча маса безцеремонно тупцяла лапами по шкіряних черевиках. У вітальні одиноко блимав монітором не вимкнутий комп’ютер. Цікавість переважила над страхом прочитати щось не те в свіжих листах електронної пошти.

«Ти вже нагодував свою ненажерливу корову черговою байкою? А то ще її підозр і розбору польотів нам бракувало». Підпис якоїсь там особи жіночого роду і нинішня дата.

З поступовим прочитанням попередніх повідомлень клацання комп’ютерної мишки щоразу більше нагадувало громове відлуння.

«Вчорашня ніч була казковою. Таку ейфорію описують тільки в романах. Ти просто сексуальний монстр! Цілую».

«Я чекаю тебе там само й у тому самому прозорому пеньюарі, що й завжди, мій березневий котяро. Не забудь вимкнути телефон, бо вона нам знов не дасть спокійно розважитись. Я вже тебе хочу!»

…

«Я прочитала анкету. Мені сподобалась твоя фотка. Ти на ній просто дивовижний в тому чорному костюмі (який я вибирала власноруч для співбесіди три місяці тому). Тобі страшенно личить офіційний стиль (ще б він не личив менеджеру середньої ланки з непомірно великими амбіціями з провінційно-забитого містечка О.). Але в тебе, мабуть, хтось є. Відпиши мені, будь-ласка».

«Як добре, що ти одинокий (брехло!). Я теж самотня (шльондра!). Висилаю фото і маю надію, що сподобаюсь такому красеню (таки курва!)».

В наступному повідомленні переді мною красувалась фігурова білявка з блакитними очима, вульгарним макіяжем і вбранням та досить стандартною зовнішністю. Сердито, дешево й доступно.

«О, я добре знаю цей кабак (дійсно дешево). Мені вже терпці вриваються почути твій голос в реалі, а не тільки в Skypi. Обіцяю не розчарувати тебе на першому ж побаченні. Зі мною теж можна гарно провести час (…?), бо я всебічно розвинена особа і багато чим цікавлюсь (Кама Сутрою на ніч?). Побачимось». Дата і підпис.

Раптом пригадала собі той вечір. Спочатку були відбрішки про відрядження в обласний центр, а потім до глибокої ночі вимкнутий телефон. Невже одноденні відрядження обов’язково тривають так допізна?

Це повторювалось майже систематично, двічі на тиждень. Майже домашні справи, майже сабантуй з друзями, майже корпоративна вечірка, майже далека поїздка, майже, майже, майже…

Треба визнати — як мішком по голові.

Я знала, де лежить запасна пачка цигарок і запальничка.

Я не палила два роки.

Але це вже занадто.

На нещастя старого вилинялого килимового покриття, я не знайшла попільнички. Попіл з цигарки просто і тупо сипався на підлогу.

Мені більше нічого тут ловити.

Я теж забула вимкнути комп'ютер.

Настав час вимкнутого телефона…