Доросла, чи ні? - 17.07.2024

Моє тіло виросло,

Воно оновилось

Але я досі незмінна 

Така ж сама

Дитяча, наївна 

І згублена в днях.

Ні краплі не доросла 

Така ж ніжна і тендітна,

Хоч цього й не помітно.

Не роби з мене сильну,

Я не така,

Я відчуваю як болять кістки 

Як сонце обпікає шкіру 

Як в голову лізуть гострі думки 

І як серце стискає від слів що схожі на каміння чи кригу 

Я знаю як боляче падати на коліна від безсилля 

Я така ж смертна як ти, колись мій слід зникне як і будь-чий 

Я така ж як і ти, звичайна людина 

Боязка до глибин душі 

Я теж вмію втікати, і неодмінно цим скористаюсь 

Колись я стану привид мережі, один із тисячі 

Та насправді їх більше, просто це гарно звучить.

В мене погасне надія на те що мої писання стануть натхненням чи комусь близькі 

Можливо її вже зараз немає, та мені говорять пиши.

Я не знаю яка я - здається згубила слова.

Можливо пуста, чи просто мовчазна.

Та це лише сьогодні, 

Ще трохи вчора 

І можливо продовжиться доки не знайду силу сама в собі щоб справді встати на ноги.

Я залишу по собі слід як кожен,

Він буде жити або ж існувати як і я колись 

Та зникне тоді щойно я заплющу очі й щось перевернеться в моїй голові.

Щойно закінчиться ера людства або що.

Люди зникають з життів і залишають щось по собі,

Ми переповідаємо одне одному історії 

Але не можемо вірити собі навіть якщо говоримо про неї в соте 

Все змінне і ніколи не буває постійним,

Але ми всі маємо чорну білу рутину.

Говорять що чорним малювати не можна, адже це ознака депресії чи щось на кшталт цього 

Я цитувати зараз нікого не в змозі, говорю з пам'яті яка стирає все потроху.

Та хіба чорний не достатньо яскравий не дивлячись на те що поглинає світло?

Адже люди вчиняють схоже 

І саме вони є причиною катастроф, проблем чи будь-чого взагалі 

Та називати поганими їх не можна, адже так на них діє чужий вплив.

Мені здається ми потонемо в спробах зрозуміти всіх і кожного.

Хоча насправді цього не робимо,

Це лише момент і не більше, щось схоже на імпульс.

Дорослі говорять багато правди та брехні,

А ким є я?

Бо ж є чужа вже всюди.

Надто свідома для дитини

І не занадто кмітлива чи маю розум, щоб стати справді як доросла.

Я суперечу сама собі,

Але це лише вибір твій

Сприймати мене такою чи ні