про війну
1010149
Нас віками нищили
В душі не стали
нижчими.
Воїн кожен
мов та Говерла,
аби рідні всі
не померли.
Нас віками
хотіли поглинути
Обзивали бендерами, двинутими.
Сварки любимо?
Так.
Між собою.
Єдні в герці ми,
за долю Бою.
Паляницю мов
хтіли нас з'їсти.
Бо ми
спечені з доброго тіста.
Комашня,
всяк людина і птаха
Каже нині одно тут:
"рус-ське?
Йди нахуй".
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯