***
00070
Усе скінчилось так і не почавшись
І швидко так пішло на дно
Йдемо кудись не попрощавшись
І спогади мов кров червоні, п'янкі як вино,
тонкими стрічками стікають
й падають. Потому поволі згорають
Я йду вперед і обернутися боюся,
Бо точно знову у очах твоїх втоплюся
Ні, не треба думати, не треба сподіватись
Просто треба йти. Просто йти й не обертатись
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯