***

Коли два серця, наче отамани,

які ведуть свої війська у бій кривавий,

з завзяттям істини палкої

стикаються у смертному двобої,

тоді з'являється воно -

стрімке, холодне джерело,

яке досхочу напуває,

й ніколи, зовсім, не всихає.

Воно дарує сенс життя,

воно його й вбиває.

Таке солодке забуття

із ним навік вмирає

Кохання обирати ти не в силі

Кохати можуть і всередині зогнилі

Кохання - це про вічність і момент,

це як сірник, який, секунда, і згорає вщент

Кохання - це не дар, кохання - рак, отрута,

що в тебе швидко проникає,

потому серце сковує у путах

і довго, із середини, зжирає