***

Минуло вже багато жнив.

Поля зогнили й спопеліли,

а ти, мій друже, ще не жив,

хоч тіло вже й закам'яніло

Все - тлін довкола, тлін і порох

Всередині найзліший ворог

кричить тобі: та озирнись,

збагни свій стан і посміхнись!

Ти не здобув, але вже втратив

Не те й не тих ти винуватив!

Винен лиш ти! І твоя плата

змиритися й віки конати

Тому закінчуй плакати й кричати,

бо час твій втік й не наздогнати.

Немає в цьому світі див!

Ти вже помер, хоч ще й не жив