Псевдонім

Псевдонім — це ім'я, що автор-творець використовує замість своїх справжніх (паспортних) імені та/або прізвища з ряду причин. Не важливо чому. Причин багато.

Псевдонім робить автора твору унікальним, тобто він виконує ту ж роль, що й бренд (торгова марка) для продукції у підприємства-виробника.

Він індивідуалізує.

Використання псевдоніма не є чимось обов'язковим, хоча законом його існування урегульовано.

Я фанат псевдонімів. Мені подобається той факт, що творча людина може вигадати собі додаткове ім'я 🙂 Це цікавий бонус.

Псевдонім — це ім'я автора, або його складова частина.

Ім'я дається кожному при народженні, воно є нематеріальним і не може биту відібрано чи передано комусь.

Псевдонім ідентифікує автора у сукупності зі справжніми прізвищем та ім'ям чи авторським знаком (це така позначка на друкованому виданні містить літеру прізвища та дві цифри).

Псевдонім може бути простим (одне слово чи кілька слів), а може містити слова та символи, як бренд.

В теорії жодних обмежень фантазії не існує.

На практиці є обмеження щодо назв бренду, які можна застосувати за аналогією (подібні норми закону ми трактуємо однаково).

* Це заборона використовувати офіційні назви держав, емблеми та найменування міжнародних міжурядових організацій, а також заборона щодо слів, що суперечать принципам моралі та гуманності (расистські або екстремістські гасла).

Майте на увазі, псевдонім — це не нікнейм, не прізвисько, це позначення автора твору, тому якісь розумні заборони існують.

Ще одне обмеження — не бажано використовувати в якості псевдоніму ім'я чужого персонажу…

Тут виникне спір з автором-власником і завершиться він на його користь.

Звісно, можливо назвати себе, як завгодно, в Законі не існує жодних чітко встановлених заборон. Це ваше немайнове право. Однак, на практиці контент сумнівного псевдоніма будуть блокувати сайти на вимогу держави, якщо вони побоюються адміністративних санкцій. Можуть виникнути спори між авторами зі схожими псевдонімами. В яких суд займе чиюсь позицію і заборонить використовувати псевдонім.

Чи можна використовувати як псевдонім ім'я реальної людини?

В теорії — так, на практиці існують обмеження. Будь ласка, зверніть увагу.

@ Не можна використовувати чуже ім'я або чужий псевдонім, якщо це вводить в оману читачів, а також, коли це спотворює реальне ім'я людини, чим спричинено шкоду її честі та гідності @

Такий спір буде у суді, а право на псевдонім буде обмежено. Вже є практика іноземних судів, коли автор використав ім'я реального науковця, а той помітив. Фінальна стадія судочинства обмежила «шахрая», заборонила використовувати псевдонім і змусила виплатити моральну шкоду.

Якщо дуже хочеться використати чуже ім'я (алонім), що робити — отримайте дозвіл у людини, і краще отримати письмове підтвердження такого дозволу, на майбутнє... 🤔

Більше фантазію ніщо не обмежує 🙂

Чи псевдонім впливає на виникнення та захист авторського права? Що ж, загальна відповідь — ні. А от далі треба поговорити про деякі правові нюанси.

Перший нюанс. Дайте відповідь на питання: чи псевдонім ідентифікує вас, як автора? Тобто, чи можливо в якийсь спосіб зрозуміти, що саме ви є власником псевдоніму, що саме ви є автором твору?

Багато хто пише і викладає роботи в мережі під псевдонімом. Я теж так роблю 🙂

Якщо у вас не має сторінки з фотографією, справжніми даними (бодай чимось з реального життя), чогось, що може довести, що псевдонім ваш, або свідоцтво про реєстрацію — можуть виникнути проблеми у випадку якогось спору.

Логіка проста. Якщо суд не зможе вас ідентифікувати, то як довести, що твір справді ваш?

Буде тривалий спір, в чиїх руках опиняться докази оригіналу твору, чи Свідоцтво його реєстрації — той виграє. Це скоріш виключення, а не правило.

Якщо твір опубліковано анонімно чи під псевдонімом, що не ідентифікує автора, видавець твору вважається представником автора і має право захищати його права.

Ваш видавець — ваш представник до моменту, поки ви — автор твору, не розкриєте своє ім’я і не заявить про своє авторство.

Отже, видавець не лише ваш представник, маєте розуміти, що саме він отримує компенсацію із шахрая у випадку якогось спору. А вже тоді ви в порядку регресу (це такий зворотний позов-вимога) будете вимагати віддати гроші вам.

Псевдонім, що не ідентифікує автора впиває на строк захисту прав. Хоча про строк захисту, я буду говорити окремо, за загальним правилом він складає все життя та 70 років після смерті автора.

Якщо псевдонім дає можливість вас ідентифікувати застосовується саме цей строк. Якщо ні… Прямої відповіді в Законі немає, однак читаючи його дуже уважно, стає зрозуміло, якщо ні — твір закон захищає лише 70 років з моменту його оприлюднення.

Оприлюднення це надання твору публіці для ознайомлення. Тобто, коли твір стає доступним шляхом опублікування, показу, демонстрації, сповіщення (і тут дуже добре, що закон залишив перелік відкритим).

Якщо псевдонім ідентифікує вас. В ньому є ваше ім'я, у вас є Свідоцтво про реєстрацію з цим псевдонімом, ви маєте фото та вказуєте справжнє ім'я десь у книзі (на сайті й т.і.). Тобто, якщо можна знайти вас у реальному житті й логічно зв'язати з вами псевдонім — Ви користуєтесь усім спектром прав автора без жодних обмежень.

Якщо псевдонім вас не ідентифікує чи існує анонімна публікація (без імені). Ви теж є автором і користуєтесь захистом Закону. Єдина проблема тут, що у випадку якогось спору вам треба буде додатково довести, що ви автор твору і що псевдонім справді ваш…

Звісно, якщо публікація анонімна, в інтернеті… В мене виникають серйозні сумніви щодо реальної можливості щось довести.

Будь-хто може поцупити твір чи псевдонім в такому випадку. Довести якесь право власності буде складнувато, треба провести ряд експертиз, що доведуть що саме ви виклали той чи інший твір у мережу з вашого комп’ютера, з вашої IP адреси. Наші судді досі віддають перевагу паперовим доказам, це інстинкт.

Тому, якщо вам дорогий ваш твір… не викладайте його анонімно в мережі. Ідентифікуйте себе, або майте Видавця, що буде захищати ваші (і свої до речі) права.

Дуже раджу опублікуйте твір під бажаним псевдонімом. Краще десь у періодичному видані, ідеально мати опубліковану (видавництво, самвидав) книгу. Опублікуйте в Google Books, Google Play, Amason, Lilu, де завгодно! Звісно, це не абсолютний захист вашого права (близько до абсолюту — реєстрація псевдоніма, як торгової марки… однак, це затратно і виправдано лише для авторів, що додатково розробили, скажімо, комп'ютерну програму, гру і продають їх в мережі, коли їх ім'я використовується з комерційною метою).

У такий спосіб ви «зарезервуєте» псевдонім за собою. Інший автор, що з'явиться із подібним псевдонімом після вас, у випадку спору, втратить на нього право.

Другий нюанс. Чи можливо ділити псевдонім з іншим автором? Звісно. Не існує жодної заборони або ліміту скільки людей може бути в псевдонімі.

Закордонній практиці відомі численні випадки, коли твори публікують два-три автори під спільним псевдонімом.

Питання співавторства і спорів зі співавтором я розкрию в окремій статті.

З псевдонімами завершили, а тепер поговоримо як треба ставити знак захисту авторського права, щоб він діяв.

Магічний ©️ — це скорочення від англ. copyright – право на копії, воно ж авторське право.

Це чи не єдиний знак що охороняє авторські права. Він дає знати іншим, що ви заборонили вільне поширення твору.

Знак складається із трьох елементів: ©, Ім'я автора, чи особи якій належать авторські права на твір, рік першої публікації твору. Виглядає це так (лише так):

©, Ім'я автора, 2020

Зверніть увагу на слово перша публікація і запам'ятайте. Саме перша, коли ви вперше опублікували твір.

Закон говорить про публікацію не про оприлюднення.

Оприлюднення поняття широке, а от публікація — це друкована форма твору. То, як бути з публікаціями в Інтернеті?..

Не хвилюйтесь, Закон нарешті це якось урегулював! Існує дуже гарний термін "опублікування твору» в статті 1 Закону "Про авторське право і суміжні права". Не буду тут його наводити, через його об'єм: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12

Скажу лише, що опублікування — це як розміщення в електронній формі, так і продаж в Інтернет-магазинах.

Звісно, як юрист можу зазначити, що некоректно використовувати в одному законі декілька термінів опублікування/публікація, навіть, якщо це синоніми. Можуть виникнути сумніви, щодо термінів та їх плутанина.

Існує ще Закон "Про електронні документи та електронний документообіг", що розв'язує питання електронних документів. Тут всі твори окрім книг — це електронна (цифрова) інформація.

Якщо у вас є опублікований в паперовій формі твір та в електронній — кожен з них має однакову силу, однакову вагу.

Отже, опублікування в Інтернеті — це також опублікування, а тому знак охорони можна сміливо використовувати на оригіналі й примірниках твору.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.