Я лиш живу і говорю

11089
Публікація: 10.04.2022
Вірш
Завершено

Я лиш живу і говорю

Не маючи ніякий намір

Не хочу я і не гоню

Та за увагою тих камер

Говорю може дивно, так

А може тихо, несміливо

То хай кричать, я дам їм знак

Мої слова - не ворога, дитини

Якщо нема дороги в рай

Ми власноруч збудуєм сходи

В серцях ти страху не шукай

Ми не чекаємо погоди

Пройдемо темінь, грім і зливи

Не буде в світі раю - навіть пекло

Та що би там не говорили

Свободі в серці нашому не вмерти

Ми не дамо, ми станемо стіною

Якщо зруйнують цеглу всіх мурів

Уже достатньо на планеті гною

Як не дослухаються наших слів

Не вбачать крики, може й ріки сліз

Але почують шепіт сили й волі

Від нього не сховаєшся, він скрізь

Він з нами, він з тобою, він - зі мною

Бо кожен з нас борець, козак, сміливець

Бо кожен в своїй суті захисник

Бо кожен з нас, де б не був - Українець

А ворог чорнокрилий майже зник

І зникне, знаю, на колінах буде

Стояти перед кожним він із нас

І вірю я, ніколи не забуде

Той шепіт, що зламав його нараз

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі