Самозванка

Я та хто немає таланту

Я та хто в безодні невдач

Картини мої лише плями

Із них долинає лиш плач

Не вмію писати поеми

Не зможу я скласти куплет

Спалити б усі мої тексти

Щоб знищити їх всі ущент

І хоч я не вмію співати

Не маю я спритних рук

Не зможу я тонко зіграти

Зіпсую я будь який звук

Та я й не шукала таланту

Бо є дещо значно сильніш

Упертість, підтримка родини

Напише за мене цей вірш

І хоч буде перша картина

І друга, і третя, як жах

Та я намалюю знову

Візьму акварель чи гуаш

Напишу підтримкою друзів

Свій бездоганний сонет

Завершу свою першу книгу

Коханим присвячу куплет

Так я не маю таланту,

Звичайно, я знала невдач

Та скільки б я не втрачала

Я знову писала для вас

Я вірю, що сила є в серці

В кохані, в турботі й теплі

Вона дає крила для рідних

Вони ж віддають їх тобі