Дозволь... Довоєнне
100158
Дозволь розтрощити
твою самотність.
Дозволь не лишати
тебе в самоті.
Як душі у тілах
Потрібні як гості.
То я завітати
до твоєї б хотів.
Посмішка,
знаю,
ховає усмішку,
Погляд
відводиш,
але бачиш все.
Жінка - мелодія,
зірка і кішка.
З раю єдине офіційне лице.
Знаєш,
я зовсім тебе не тяну.
Знаєш,
ти краща в мільйони раз.
Я вже не дивлюсь
як біжить Кріштіану.
Я прозріваю
з кохання в сто назв.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯