Дозволь... Довоєнне

100158
Публікація: 11.04.2022
Вірш
В процесі

Дозволь розтрощити

твою самотність.

Дозволь не лишати

тебе в самоті.

Як душі у тілах

Потрібні як гості.

То я завітати

до твоєї б хотів.

Посмішка,

знаю,

ховає усмішку,

Погляд

відводиш,

але бачиш все.

Жінка - мелодія,

зірка і кішка.

З раю єдине офіційне лице.

Знаєш,

я зовсім тебе не тяну.

Знаєш,

ти краща в мільйони раз.

Я вже не дивлюсь

як біжить Кріштіану.

Я прозріваю

з кохання в сто назв.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі