Ніжно- склеротне. Довоєнне
000141
Не можу згадати світанків.
Які вони були раніше?
Як долю звав "коліжанка",
І небо всміхалось синішим.
Скінчилась чужа вистава.
Спинився у власній тиші.
У грудях як тигр калатало,
Але це вже ніц, не колише.
Не знаю, що свище злий вітер,
Нагнав пил і сум на лице.
Буває з емоцій я вихор,
Та нині - Чуєш? Не, цей...
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯