Про ковід.
100170
Шию душить хіба КОВІДок?
Тисне смог з крихт
попалених мрій.
Дев'ять метрів на три як гніздо.
Трясся-шлях,
що фальстартом звав "мій".
Маски з марлі
- лише дискомфорт?
Далі й ближче
вигулюють смерть.
Сіє знаки їм в шлях Автодор.
Поза волею тиском вже жме.
Виручайте,
ввімкніть спів пташок!
Квітень, муркіт,
пиво і диво -
Кину за обрій аж
той гвіздок, що
дряпав в душі.
Страшусь рецидивів.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯