Вам досить тут...

Ви, прощені, або ж забуті,

Йдете до вищих сподівань…

У досвідах шляхом набуті

Кілометри різних знань.

Всі, хто були у вас та з вами,

Полишать – торкне час.

Кричать в лісах ті драми,

Вони не коштують образ.

Вам правди всій не треба…

І смертним ні до чого знати

Про розум вище неба,

На це життя не витрачати.

Вам досить тут, на грішній,

Справ багатьох… І мало

У капсулі скляніжній

Піску буття, щоб висипало.